Близько 90% пластикових відходів, що знаходяться у Світовому океані, потрапили туди за допомогою всього десяти річок, підрахували вчені. Забруднення річок — глобальна проблема: частинки пластику потрапляють у них через стічні води, здуваються вітром із полігонів для сміття або просто викидаються людьми.

Більшість цього сміття (за даними вчених, до 90% всього пластикового забруднення в Світовому океані) принесли річки. А точніше, всього десять річок — вісім з них знаходяться в Азії, дві — в Африці. Всі вони проходять через густонаселені райони, в яких відсутні ефективні збори відходів — а це означає, що сміття часто потрапляє в річку.

Річки виступають у ролі свого роду конвеєрів для доставки пластику в океан, проте досі не зрозуміло, скільки сміття утримується у річках, як довго та в якій формі. Це залежить як від пластику (його густини та розміру частинок), так і від самої річки (наскільки вона глибока, як швидко тече, чи є греблі чи інші бар’єри, які можуть утримувати його). За оцінками двох досліджень, від 1,15 до 4,38 млн тонн пластику на рік потрапляє з суші в океан саме за допомогою річок.

Людство виробляє величезну кількість пластику — у 2015 році цей показник становив 400 млн. тонн на рік, а до 2025 року виробництво подвоїться. За оцінками вчених, щороку до океану надходить 8 млн тонн пластикових відходів. Однак автори дослідження зазначають, що ця кількість може виявитися лише 1% від реального обсягу щорічного забруднення.

Біологи вже довели, що мікроскопічні частинки, на які розпадається пластик, завдають шкоди морському життю — багато тварин і рослин приймають їх за їжу, а потім гинуть або страждають на різні захворювання. Мікропластик був виявлений в організмі кожного морського ссавця, вивченого в ході недавнього дослідження у Великій Британії. У 2017 році з’ясувалося, що частки пластику містяться у водопровідній воді по всьому світу — їх вживають в їжу жителі Європи, Японії та інших країн.

Ризик для здоров’я людини від вживання мікропластику поки що недостатньо вивчений — вчені не можуть впевнено сказати, шкідливий він чи сприймається організмом нейтрально. При цьому кожна людина в середньому за тиждень споживає близько 5 г мікропластику.

Зараз дослідники намагаються з’ясувати, який ефект мікропластик надає на кишечник людини — відомо, що великі частки виводяться з організму, проте доля дрібніших залишається невідомою. Крім самих частинок, в організм разом із пластиком потрапляє матеріал, хімічні речовини якого вилуговуються з нього, а бактерії та віруси, відомі як біоплівка, використовують мікрочастинки для того, щоб затриматися всередині людини.

У нещодавньому дослідженні вчені із Сінгапуру виявили понад 400 видів бактерій на 275 шматочках мікропластику, зібраних на місцевих пляжах. До них входять організми, які викликають гастроентерит і ранові інфекції у людей, а також пов’язані з знебарвленням коралових рифів.

Поки ефект від використання пластику не визначено, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) закликає скоротити використання пластику та організувати ефективну утилізацію пластикових відходів, а також очистити річки — канал, яким пластик потрапляє в моря та океани, а потім поширюється по всьому світу.

Саме тому, учасники Verein Verbundene Herzen виступають за консолідацію ресурсів, здатних ефективно протистояти забрудненню річок та світових океанських просторів.